…у стародавніх римлян слово “канікула” означало “собачка”. А у нас, як відомо, канікулами називається перерва в заняттях. Чи не дивно? Виявляється, що ні. Зоря в сузір’ї великого Пса – Сіріус – у південних країнах найяскравіша від 22 липня до 23 серпня. У цей час там, у тих південних країнах, особлива спека. Це викликало потребу зробити перерву в навчанні. У латинській мові така перерва не мала спеціальної назви, а у нас вона пов’язується із згаданим терміном – канікулами.
… слово «журнал» утворене від французького слова “жур ” – “день”. На столі в учителя журнал. Не шукайте родичів цього слова серед український слів, бо воно запозичене. Отже, виходить, що журнал – це щоденник, у якому щодня записуються добрі й не дуже добрі діла школярів. За хорошу оцінку дома похвалять, за погану – перепаде від батьків. Та вже ж не так, як у Голандії. Там уведено спеціальний податок, який сплачують батьки, якщо їхній учень погано вчиться.
… слово «школа» було ще у давньоруській мові. Перший запис про школу датується 1388 р. Очевидно, це слово має грецьке походження. У давньогрецькій мові, правда, буквальне значення слова “схоле” було спочатку іншим : “затримка”, потім – “знання у вільний час” , далі “читання”, згодом “лекція”, а пізніше – сучасне: “школа”. У Давній Греції школи з’явилися у VІ ст. до н.е., у них навчалися хлопчики з вільних родин. Діти зразу йшли до школи, в якій навчали писати, читати, рахувати. В інших школах учні вивчали співи, музику, поезію. А тоді вже записувалися до шкіл, де здійснювалося фізичне виховання і загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі школи Давньої Греції були приватними. У Київській Русі перші школи з’явилися у Х ст. У часи середньовіччя наша школа була багатоступеневою : спочатку елементарна школа, потім граматична, а потому – школа риторів. Училися в школах тільки діти привілейованих верств.
… слово «коридор» недарма має спільний корінь зі словом корида. Обидва слова походять від латинського куррере – “бігати”. Та слід пам’ятати, що в сучасній школі для бігу та інших фізичних вправ є спортивні зали.
… найдавніші розділові знаки – кома і крапка. Вони з’явилися у друкованих книгах ХVІ ст.
Кома – слово з латинської мови; воно мало значення: кую, б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю.
Крапка – це буквальний переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний.
Тире – слово французьке. Означало воно у французькій – тягти. Першим застосував цей розділовий знак російський історик і письменник М.Карамзін на початку ХІХ ст.
Апостроф – наймолодший правописний знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.
… Нью-йоркська статуя Свободи – це подарунок Америці від Франції у 1886 році.
Французький інженер Олександр Густав Ейфель спроектував статую Свободи, одначе, найвідомішим його витвором лишається Ейфелева вежа в Парижі.
… „літературний негр” – це журналіст, письменник, який пише за інших авторів, сам при цьому лишаючись невідомим. Багатьом політикам, наприклад, промови та книги пишуть такі автори-невидимки.
… корінне населення італійської провінції Альто Адіге говорить німецькою мовою. Альто Адіге – це італійська назва Південної Тіролі, яка 1918 року перейшла від Австрії до Італії.
… перший європеєць, котрий ступив на Американський континент, був Лайф Еріксон.
Нормандський мореплавець Еріксон ще в 1000 році ступив на Американський континент.
Одначе першовідкривачем Америки вважається італієць, що перебував на іспанській службі, –
Христофор Колумб, котрий 500 років по тому в пошуках західного морського шляху до Індії
натрапив на невідому до того часу землю.
… у Європі на сьогоднішній час говорять майже шістдесятьма мовами.
… деякі слов’янські мови (наприклад, російська, українська, сербська, болгарська) використовують кирилицю. Вона була створена наприкінці ІХ – на початку Х ст. слов’янськими просвітниками, проповідниками християнства братами Кирилом та Мефодієм на основі грецького алфавіту. Грецька мова користується власним алфавітом. Його перші букви – алфа і бета, звідси й походить слово „алфавіт”. Азбука взяла свою назву від перших букв кирилиці „аз” і „буки”.
… у Ватикані латинська мова вважається державною, проте в звичайному спілкуванні там говорять італійською.
… для приготування одного кілограму трояндової олії потрібно 3000 кг, тобто 3 т пелюсток троянд.
… єдине чудо з семи чудес світу, яке дійшло до наших днів через тисячоліття – це давньоєгипетські піраміди, які були побудовані 4500 років тому як гробниці фараонів. Висота найбільшої з них – піраміди Хеопса – 147 м.
… діамант – найтвердіший камінь у природі. Діамант можна шліфувати тільки діамантом.
… найбільший діамант у світі „Зірка Америки” у 530 каратів, вагою близько 100 г належить англійській королівській сім’ї. Він виставлений напоказ у Лондонському Тауері.
… Індія першою впровадила відлік чисел, що починається з нуля. До нас цей вид відліку прийшов від арабів (звідси і назва – арабські числа).
… щоб дізнатися, чи ділиться велике число на чотири, потрібно подивитись на дві його останні цифри, якщо вони діляться на чотири.
Напевно, кожна людина принаймні хоч чула про таке свято, як День сміху, адже про нього знають у кожній країні, у кожному куточку нашої планети. І скрізь його святкують по-різному, по-своєму. Цього веселого дня, 1 квітня, всі сміються, кепкуючи один з одного, дають безглузді доручення й обманюють, як тільки можна це зробити. А коли людина “ведеться” на жарт, говорять: “Перше квітня – брехня всесвітня”.
Щодо святкування 1 квітня в Англії, то англійці цього дня зашивають рукави светрів членам своєї родини, полюбляють подати на сніданок висмоктані, порожні яйця. Наївним простакам дають неймовірні доручення: принести кварту голубиного молока, прямий гачок або смугасту фарбу.
У Німеччині 1 квітня вважають нещасливим днем. Люди говорять, що цього дня народився Юда, який видав Христа на розп’яття. Але й німці, з притаманним їм педантизмом, теж намагаються жартувати. Вони вважають, що дурня треба ганяти, за три милі посилати.
Щодо Австралії, то тут свято сміху проходить дуже весело і цікаво, австралійці з нетерпінням чекають на нього. Починається воно зі справжнісінького сміху. В Австралії 1 квітня люди прокидаються вже зі сміхом, бо рано-вранці по радіо “крутять” плівку із записом крику птаха кукумара, який нагадує нестерпний людський сміх.
І у Франції першоквітневе свято у великій пошані, його святкують усі, від дітей і аж до людей похилого віку. У французів прийнято цього дня дарувати одне одному невеличкі подаруночки, але головне, щоб вони були жартівливими і щоб викликали у людини щиру усмішку. А ще є традиція чіпляти до чийогось одягу маленьку паперову рибку.
Напевно, немає людини, якій би не подобалось це свято, бо сміятись, мабуть, любить кожен, не зважаючи на вік і стан.
Ви кожного року святкуєте 1 квітня, жартуєте, смієтеся, кепкуєте, а чи замислювались Ви над тим, що ж це за такий “смішний” день, і, взагалі, де взялося це свято, хто його придумав, якою є історія його виникнення. Отож, трішки про історію виникнення такого чудового свята – Дня сміху.
Воно прийшло до нас з іншої країни, із Франції, ось чому там так полюбляють першоквітневий день. Виявляється, що почали святкувати перше квітня з 1564 року. Справа в тому, що саме цього року французький король Карл XІ, відомий нам із романів Олександра Дюма, видав наказ: “вважати початком року перше січня”. А до цього французи зустрічали Новий рік 1 квітня. Як це завжди буває, знайшлися люди, яким не сподобалось нововведення.
От і стали одні святкувати Новий рік 1 січня, а інші – 1 квітня, так, як і було раніше. Як відомо, французи – дуже веселий, життєрадісний народ, люблять посміятися. Одне слово, над тим, хто не виконував наказу короля, почали всіляко кепкувати, посилати безглузді подарунки, навіть приходили в гості, щоб привітати з Новим роком. Так з часом і повелося, що у всьому світі щорічно святкується 1 квітня.